Сапун Ґ., Онищук Т. Орієнтовні контрольні роботи з літературного читання за курс початкової школи

Сапун Ґ., Онищук Т. Орієнтовні контрольні роботи з літературного читання за курс початкової школи

Сапун Ґ., Онищук Т. Орієнтовні контрольні роботи з літературного читання за курс початкової школи.— Тернопіль, 2017. — 50 с.
Посібник складено відповідно до вимог чинної програми з літературного читання для 1-4 класів (для шкіл з українською мовою навчання). Він містить 24 варіанти підсумкових контрольних робіт з літературного читання.
Для вчителів початкових класів, учнів 4 класу.

Зразок сторінки

Контрольна робота з літературного читання
Варіант 7
1. Прочитай уважно текст.
ВЕЛИКЕ СПАСІВСЬКЕ ЯБЛУКО
Карлсон сидів на яблуні й думав, що скоро буде осінь. Івасик, мабуть, піде до школи, а йому, Карлсонові, пора буде повертатися в рідну Швейцарію, бо за ним усі скучили… Отакі думки з самісінького ранку обсіли нашого Карлсона, що сидів на найвищій гілці яблуні, в червоній сорочці та картатих штанях, серед червонобоких яблук.
А тим часом Івасик та гусеня вийшли собі на ґанок. Вони подумали, що Карлсон, швидше всього, вже кудись помандрував зранку. Та й пішли в сад.
— Сьогодні — Спаса, Іванку, — поважно мовило гусеня.
— Еге ж, треба нарвати гарних яблук, — сказав Івасик.
І тут вони обоє побачили таке диво!
— Івасику, ти бачиш те саме, що і я? — широко розплющивши очі, запитало гусеня.
— Гусенятку, якщо ти бачиш величезне червоне яблуко на найвищій гілці, то я бачу те саме, що й ти. Нам обов’язково треба дістати те яблуко й посвятити сьогодні!
Великим червоним яблуком був Карлсон. Він і вухом не повів, бо був заглиблений у свої передосінні думки.
— А що, якби потрусити яблуню? — запропонувало гусеня.
«Щось ніби вітер повіяв…»— подумав Карлсон на яблуні й поплив далі на хвилях своїх глибоких думок. Ось тільки картуз його впав додолу.
— О! Картуз упав замість яблука! 1 чого це картуз опинився на яблуні?.. А яблуко неслухняне. Може, Івасику, полізеш по нього? — не вгавало гусеня.
— Атож, по таке яблуко треба полізти! — погодився хлопчик.
І вже Івасика не видно поміж густою кроною. А гусеня нетерпляче тупцювало під розлогою яблунею.
— Ну що, ти вже близько? — гукало у височину.
З густозеленої кроїш почувся незадоволений голос, який здався гусеняті знайомим:
— От капосний Івасик! Як же ж ти тут опинився? Так мене перелякав!
Гусеня не знало, що й думати:
— Це хто? Невже Карлсон? А що він там робив?
Івасик вже здогадався, що великим червонобоким яблуком був Карлсон!
Отак двоє сміялося на дереві, одне під деревом. І ніяк не могли отямитися, як це можна було переплутати Карлсона з яблуком.
А тоді Івасик із Карлсоном спустилися додолу назбирали яблук, і, як годиться, понесли їх освятити. Бо ж саме так і робиться на Спаса.
За Уляною Рутою, 331 слово

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

18 + 5 =

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.